Рамадан під час війни. Як українські мусульмани воюють у піст без ковтка води та крихти хліба

Серед військових, що боронять Україну, є ті, які прокинулися до виходу цієї статті (а ми оприлюднили її о 5:30 ранку) та встигли вже поїсти , попити та помолитися. До самого заходу сонця вони не візьмуть до рота ані крихти хліба й не зроблять ані ковтка води. Та що там їжа – навіть цигарки не запалять.

І це не тому, що вони розвідники, які збираються в небезпечний рейд на окуповану ворогом територію (хоча, може, такі теж є). Ці військові – мусульмани, що дотримуються посту, який почався зранку 11 березня з настанням священного для правовірних місяця Рамадан.

Щоб розуміти його значимість – піст у Рамадан є одним із п’яти стовпів ісламу. Поряд із п’ятикратним намазом, щорічним податком-милостинею, паломництвом у Мекку та вірою в те, що немає божества, крім Всевишнього, і Мухаммад посланець Його. Саме в Рамадан мусульманам був дарований Коран.

Реклама:

В основу ісламського календаря покладені фази місяця, тому Рамадан щороку зсувається на кілька днів. В 2024-му мусульмани поститимуться до 9 квітня включно.

Відмовитися від їжі, води, цигарок та лайки від світанку і до заходу сонця – це часом непросте випробування і в цивільному житті. "Українська правда" поцікавилася – а як це вдається тим, хто дотримується посту на фронті. Кому день без води може принести знесилення перед боєм, а молитва просто неба – поранення та загибель.

Реклама:

Вперше за тридцять років

Боєць сил протиповітряної оборони Саід Ісмагілов здається сумним.

Якщо стежити за його фейсбук-сторінкою, то Ісмагілов там буває веселим, грізним, стомленим, натхненним, сконцентрованим, але ніколи не журливим. Проте під час розмови з УП в його голосі час від часу чути сум.

Вже тридцять років поспіль Ісмагілов дотримується мусульманського посту. Почалося все, коли він був ще 15-річним студентом Донецького політеху. І вперше за ці три десятки років поруч із ним в Рамадан немає інших мусульман.

До великої війни йому не бракувало єдиновірців поблизу. Ісмагілов, колишній муфтій Духовного управління мусульман "Умма", двадцять років працював у мечеті імамом.

– Рамадан – це була найбільш гаряча пора для діяльності імама, – згадує він. – Мечеть переповнена. Ти приходиш, а на таравіх-намаз зібралася тисяча людей.

Одна з особливостей Рамадану в тому, що окрім обов’язкового п’ятикратного намазу в цей місяць мусульмани проводять ще одну нічну молитву – таравіх. Бажано – колективну.

Саід Ісмагілов під час роботи парамедиком

Рамадан 2022-го року Ісмагілов зустрічав як парамедик. Тож колективом на таравіх для нього стали двоє інших парамедиків-мусульман, які працювали поруч. У 2023 році під час боїв на Донеччині коло людей, які молилися разом із ним, збільшилося – за рахунок бійців із батальйону імені Шейха Мансура.

– Відчуття колективу, коли нас багато і ми всі разом вночі молимося, а вдень захищаємо батьківщину – це був новий досвід, – ділиться Ісмагілов. – Я як імам проводив таравіх-намаз, і на кожний збиралися від п’яти до п’ятнадцяти мусульман.

Бувало, що деякі бійці просто повернулися з бою. Вони ще брудні. Вони робили омовіння та доєднувалися до молитви.

Там, під небом Часового Яру Ісмагілову ставали ближчими історії з книг про інший час та інше небо. Про роки життя Пророка Мухаммада та найвідоміші його бойові походи, які припадали на Рамадан. Тепер Саід краще розумів стан та почуття людей, які вдень билися, а вночі молилися.

Реклама:

Цього року таравіх-намаз перетворився для Ісмагілова з колективного на індивідуальний. Кожної ночі він прочитує одну тридцяту частину Корану. Таким чином в останній день Рамадану він дочитає священну книгу. До нього ніхто не приєднується, але бійці поруч слухають.

– Мої побратими схвально ставляться до цього. Їм подобається слухати читання священного Корану вголос – розповідає Ісмагілов. – Вони кажуть, що це дуже заспокоює.

"Просто залиште мені порцію на вечір"

У військового свій графік, у мусульманина – свій. І завдання Ісмагілова в Рамадан їх об’єднати.

Кожного ранку він прокидається до світанку. Йому треба поїсти до того, "як чорна нитка почне відрізнятися від білої" – цей прийом їжі на початку дня називається сухур. Проте Ісмагілов зізнається, що в такий час шматок до горла не лізе. Він намагається обов’язково почистити зуби і попити вдосталь води. Ранкова молитва – і військовий до бойового чергування готовий.

– У нас чотко розписано, в який день, з якої по яку години кожний військовослужбовець чимсь займається. І це дуже серйозно, бо ми маємо бути готові будь-якої хвилини стати до протиповітряного бою, – підкреслює він.

Воїнам під час війни дозволено об’єднувати намази: полуденний із передвечірнім, а вечірній – із нічним. У польових умовах намаз може складатися не з чотирьох ракатів, а з двох. Окрім того, і сам проміжок, під час якого потрібно прочитати щоденну молитву, достатньо великий.

Часто мусульмани вішають роздрукований розклад намазів у зручному та видному місці. Ісмагілову теж достатньо підвести очі, щоб перевірити: в день, коли ми з ним спілкуємося (а це відбулося ще до переведення годинника на літній час), він може прочитати нічну молитву в проміжок з 19.38 до 4.33. Достатній інтервал, щоб будь-який військовослужбовець міг знайти 5–10 хвилин на намаз, впевнений він.

– Але іноді людина може знаходитися в таких умовах і в такому стані, що не може зробити намаз. Наприклад, криють з арти, з РСЗВ, з мінометів – іноді це може бути кілька днів поспіль. І людина ховається в якомусь окопчику, бліндажі, лежить або сидить там зігнувшись тривалий час. Тоді вона має всі пропущені молитви виконати, коли вийде з цього скрутного становища, – пояснює Ісмагілов.

Реклама:

Подібне послаблення для воїнів є і в питанні прийому їжі та води. Багатогодинні голод та спрага можуть знесилити людину, а якщо вона веде бій – стати причиною її поразки. Тому тут діє доволі практичний принцип: боєць може пропустити день посту, якщо через нього він ризикує втратити пильність, підвести інших та не подужає виконати бойове завдання. Але потім, опинивишись у сприятливих умовах, військовий все одно має відпостувати пропущені дні.

Після заходу сонця – зараз в Україні це відбувається після 19-ої, починається час розговіння – його називають іфтаром. Ісмагілов п’є воду та з’їдає фінік або енергетичний батончик. Якщо є можливість повечеряти, то він сідає за їжу, якщо немає – може потерпіти.

За часів роботи імамом він бачив людей, які поспішали на іфтар так, нібито помруть, якщо не з’їдять чогось у перші ж дозволені хвилини – і не міг їх зрозуміти. На війні ж іноді про їжу можна навіть забути.

У березні минулого року евакуаційна команда Ісмагілова довго не могла витягнути пораненого з-під нуля. Поки виїхали з позицій до шпиталю, сонце сіло. Їжі в них з собою не було, тільки кілька ковтків води. Лише пізно вночі Саід згадав, що через стрес забув повечеряти.

Саід Ісмагілов: Цього року я один. Я маю молитися наодинці. Поруч зі мною немає інших мусульман, немає мечеті, нічого немає

Щодо складу харчів. Військові-мусульмани стикаються із тим, що халяльні сухпайки до армії не постачають. Бійцям доводиться самотужки дбати про свій особливий раціон, прихоплюючи з собою те, що вони їдять. Але в Рамадан виникає й інша проблема.

– Було б дуже добре, якщо б мусульманам ішли назустріч, коли їм потрібно поїсти або попити до світанку або після заходу сонця, – окреслює її Саід Ісмагілов. – Щоб ця потреба була врахована і побратимами, і командуванням. Щоб залишали їжу саме на той час, коли мусульманин буде їсти.

Це ж дуже проста потреба. Це ж не прохання організувати мечеть. Це ж просто: залиште мені поїсти порцію, наприклад, на шосту вечора.

"Ти показуєш дияволові, що маєш силу волі"

Перший тиждень посту давався важко, розповідає офіцер морської піхоти на ім’я Алім. Іноді в такі дні він відчував слабкість, іноді – головні болі, але все одно посту не переривав. На фронті безкінечними здаються фонові звуки пострілів, але на початку Рамадану риси безкінечності для нього набувала остання година перед іфтаром.

А ще піст – це легкий спосіб кинути палити. Зазвичай Алім викурює півпачки цигарок щодня, а тут довелося різко скоротити свої апетити до однієї – двох на вечір. Але найбільше йому бракує іншого – запашної кави. Для кримських татар кава – невід’ємна частина життя, і Алім затамовує подих або намагається обійти стороною побратимів, які вдень ставлять джезву на вогонь.

Ми спілкуємося з Алімом після розговіння. Він вже поїв шурпи (чоловічої, наголошує військовий – вона жирніша і деякі складові не нарізані, а кинуті в каструлю цілком) і тепер за горнятком чаю може говорити про Бога та диявола.

– Це місяць очищення, – каже він. – Ти присвячуєш собі час, більше читаєш. Ти сподіваєшся, що Всевишній прийме піст і пробачить твої гріхи. І ти показуєш дияволові, що керуєш своїми почуттями, що маєш силу волі.

Після того, що ми пережили, бувають моменти, коли ти не можеш стримати емоцій. А в піст ти ставишся до всього з більшим спокоєм. Раніше в якійсь ситуації нервував, міг зірватися, а зараз можеш навіть не звернути на подібне увагу.

Ще одне обмеження Рамадану – лайка і ненависть. Як уникнути цього, якщо ворог вбиває людей навколо тебе, а визначення "під*ри" вже стало настільки вживаним, що не треба пояснювати, про кого йдеться?

Реклама:

Якщо людина не стрималася і вилаялася, то вона може просити пробачення в Аллаха і прочитати молитву покаяння. Для Аліма свідома відмова від лайки стає шляхом до рівноваги.

З ненавистю ще простіше. Алім каже, що в нього злоби не більше, ніж в офісного працівника, що заправляє в принтер картридж. Так само, як менеджер натискає кнопку і відправляє листи на друк, так і Алім визначає координати ворога і корегує артилерію.

Після обмежень посту настає свято – Ораза-байрам – одне з двох головних релігійних свят для мусульман. У цей день віруючі збираються в мечетях на святковий ранковий намаз. З початком великої війни Аліму ще не вдалося відсвяткувати його в молитовному домі. Але байрам 2022-го року був найбільш пам’ятним у його житті.

Ситуація була дуже важка, – згадує він. – Ми перебували на сході. Двічі батальйон виходив з оточення. Ми зазнали дуже великих втрат: командир батальйону, начальник артилерії, командири рот, сержанти, бійці… І в душі залишилася оскомина. Наступив Ораза-байрам, і я вирішив приготувати плов.

Взявшись до справи того травневого дня, він неочікувано для себе зрозумів, що не просто смажить м’ясо та моркву. Там, у казані на двох цеглинах готувався маленький промінь свята, відголосок мирного життя, якого їм так не вистачало.

Молитви в окопах, підвалах та бліндажах

Свою війну з росіянами Мухаммад Аслан Очерхаджиєв почав у 15 років.

В 1994-му, під час російсько-чеченської війни, коли ще ніхто не знав, що вона тільки перша, він добровольцем став на захист Ічкерії.

Влітку 2022-го Очерхаджиєв, вже громадянин Норвегії, голова чеченської діаспори, бізнесмен та вихователь складних підлітків, знов взяв до рук автомат. Тепер – щоб воювати на боці українського війська.

– Це все мені було дуже близьке, – пояснює він. – Якщо Росія окупує Україну, то стане сильнішою та небезпечнішою. Цього не можна допустити.

Потрібно, щоб Росія розпалася. Щоб люди, які потрапили до цієї в’язниці народів, стали нарешті вільними. Щоб Росія втратила можливість надалі так поводитися – нахабно, жорстоко і грубо стосовно інших. Тому зі своїм досвідом ведення війни я не міг проґавити цей шанс.

Це вже його другий Рамадан на російсько-українській війні. За цей час йому доводилося молитися і в підвалах, і в окопах, і в бліндажах, коли земля під ногами тряслась, а стіни осипалися.

Мухаммад Очерхаджиєв: Коли робиш намаз під час ворожого обстрілу, ще краще налаштовуєшся на Бога

Як не дивно, тримати піст на бойових позиціях в Україні Очерхаджиєву навіть легше, ніж у цивільному житті в Норвегії. І незрівнянно простіше, ніж під час його перших спроб, коли він був ще підлітком. В юні роки і організм реагує на голод та спрагу інакше, і сам ти не вмієш ще правильно харчуватися та раціонально розподіляти свої зусилля.

Зараз його секрет простий: правильно одягатися. Очерхаджиєв багато рухається, але стежить за тим, щоб тіло не перегрівалося та не пітніло. Він постійно в бронежилеті – з цим нічого не вдієш, проте одяг під броню він підбирає так, щоб було трохи прохолодно.

Реклама:

Аслана вже колись спіткала ситуація, коли на одну з операцій він неправильно підібрав одяг. Спітнів, втратив багато рідини, і тому стало важко. Але піст не перервав.

– Є виправдання для подорожніх та воїнів, але я його не використовував – не хотілося втрачати ані дня в благодатний місяць Рамадан, – каже він.

– Нещодавно хворів: сильно боліла голова, пекло у горлі – може, то грип, а може – ковід. Я міг не поститися, а пізніше возмістити цей день. Але я не став. Покришив таблетку, ложкою зробив із неї порошок – так не потрібно запивати водою, і закинув до рота, щоб горло трохи відпустило.

В Рамадан Очерхаджиєв почувається спокійнішим. Нецензурні висловлювання він не схвалює й у інші місяці, не лише в священний – росіяни для нього "орки", а не "п*дари". А ненависті в нього вже немає – орки того не гідні.

***

Саід Ісмагілов має справу з "шахедами" і шахідами.

За "шахедами" він пильнує щодня, сподіваючись знищити їх до того, як вони доберуться до українських міст. І час від часу це йому вдається.

Шахідів – тобто мусульман, що загинули насильницькою смертю під час війни – йому доводиться ховати. Таких бійців зазвичай не омивають, як це прийнято в ісламі, а погребають в одязі з плямами крові.

"Воїни, які захищають Україну від російської агресії, перебувають на шляху Аллаха", – стверджував Ісмагілов під час свого першого "воєнного" Рамадану. Ще до того, як став воїном сам.

Той священний місяць 2022-го року він досі називає найбільш пам’ятним. Ісмагілов займався евакуацією поранених у Лисичанську і ще не звик до великої війни. Йому врізалась у душу картина, як ворог б’є з арти, люди ховаються в укриттях, а він сам іще з двома одновірцями стоїть і здійснює нічний намаз.

"Ця небезпека, цей стан іншої свідомості, іншого відчуття реалій – він дуже-дуже змінює людину, – каже Ісмагілов. – Під час найбільш кризових часів, коли ти звертаєшся до Бога, виконуєш свої релігійні обов’язки, це все сприймається абсолютно інакше.

Це сприймається глибоко. Це сприймається дуже щиро. Можливо, це твоя остання ніч у Рамадані. Можливо, це твоя остання молитва в житті, розумієте?".