Напівперемога Туска: що показали місцеві вибори у Польщі та чим вони важливі для України

Політсила Дональда Туска набрала менше, аніж до виборів прогнозували соціологи. А головне, не зуміла обійти своїх принципових суперників із "ПіС".

7 квітня у Польщі пройшов перший тур місцевих виборів – ключова перевірка для влади та опозиції перед виборами до Європарламенту, а головне, до президентських виборів, які пройдуть наступного року.

Суто формально на місцевих виборах тему зовнішньої політики зачіпати не повинні. Проте нинішні вибори стали "матчем-реваншем" змагань між партіями, що входять у нинішню коаліцію, та тепер вже опозиційною партією "Право і справедливість" ("ПіС).

І відразу можна сказати, що і "ПіС", і політсила прем’єр-міністра Дональда Туска "Громадянська коаліція" ці вибори не виграли, але й не програли.

А для нас важливим є те, що вибори проходили на тлі численних суперечок з Україною. Тож чи можна після їх завершення очікувати хоча б зниження градуса напруги між Варшавою та Києвом?

З оглядом на загальнонаціональні вибори

7 квітня поляки обрали майже 40 тисяч депутатів муніципальних і міських рад, 824 мери та 107 президентів міст. Загалом у списках було понад 200 тисяч кандидатів.

Вибори мали б відбутися торік, адже термін повноважень органів місцевого самоврядування в Польщі триває п’ять років, але через збіг з парламентськими виборами 2023 року голосування перенесли на квітень 2024-го.

Теоретично для місцевих посадовців у Польщі основним завданням є не політичні протистояння, а турбота про добробут громади, розв’язування господарських питань, асфальтування доріг, відкриття нових осередків для дітей…

Однак у жовтні 2023 року сталою очевидна поляризація польського суспільства та чіткий поділ на політичні табори. Тоді поляки зробили демократичну революцію, перевівши в опозицію керівну партію "ПіС".

З цього періоду все стало політично забарвленим: від благодійних організацій до вибору АЗС, на якій купити хот-дог.

Можна виділити п’ять груп, між якими йде основна боротьба:

Окремо також можна виділити асоціацію "Позапартійне місцеве самоврядування" та місцеві виборчі комітети, які висувають кандидатів у конкретних місцевих радах.

Разом з цим місцева виборча кампанія, у порівнянні з парламентською, проходила спокійно. Не в останню чергу через те, що усі політики втомлені парламентськими виборами, більшість фінансів було вже витрачено на них, а попереду кампанія до Європарламенту та виборів президента Польщі.

Хоча від результату цих виборів залежить чимало, атмосфера драми, як це було на попередніх парламентських виборах, не відчувалася. Навіть попри те. що місцеві вибори стали продовженням боротьби між найбільшими політичними силами – "Права і справедливості" та "Громадянської коаліції" ("ГК").

Для останніх нинішні вибори стали можливістю покращити свій результат 2023 року та завершити вищезгадану демократичну революцію і на місцевому рівні, втримавши владу там, де вона була з 2018 року, та отримати її у громадах, де панував "ПіС".

Тому місцеві кандидати у своїй передвиборчій агітації, окрім обіцянок покращити життя своїх виборців, згадували і загальнонаціональні проблеми – фермерські протести, питання абортів, трудового законодавства, медичного страхування.

Хто здобув і хто втратив?

На місцевих виборах у Польщі зареєструвалися 29 мільйонів виборців. Явка склала 51,5%.

За результатми остаточного підрахунку голосів, "Право і справедливість" загалом виграє вибори до воєводських сеймиків з результатом 34,27%. Це дало їм можливість говорити про дев’яту поспіль здобуту електоральну перемогу.

Більш того, такий результат виглядає цілком успішним (на попередніх місцевих виборах "ПіС" здобула 34,13%), як для політичної сили, яку позбавили доступу до адмінресурсу та суспільних медіа. Зрештою, ПіС отримала навіть більше, аніж прогнозували екзит-поли.

Все це дає підстави говорити про ключовий результат цих виборів – ПіС залишається потужною політичною силою, яка вже оговталася від переходу в опозицію. Тим більше – всі сподівання нинішньої коаліції, що без доступу до адмінресурсу ПіС просто розвалиться, виявилися марними.

Проте диявол криється в деталях, бо, незважаючи на найкращий результат у країні, ПіС перемагає лише у шести воєводствах (досі партія мала більшість у дев’яти воєводствах).

Натомість у десяти воєводствах переможцем стає "Громадянська коаліція", яка перемагає у більшості воєводських сеймиків, посиливши тим самим своє представництво у місцевій владі (досі вони мали більшість лише у шести воєводствах).

При цьому "ГК" посилює свою підтримку, набравши 30,59% проти 26,9% у 2018 році.

Втім, політсила Туска набрала менше, аніж до виборів прогнозували соціологи. І навіть менше, аніж прогнозували екзит-поли. А головне, блок чинного голови уряду не зумів обійти своїх принципових суперників із "ПіС".

Через це назвати Туска переможцем цих виборів також не вийде.

"Що радує? Систематичне надолуження: сім пунктів у 2018 році, п’ять у 2023 році, два сьогодні. Рекордна перемога в містах. Перевага в асамблеях", – так сам польський прем’єр коментує результат цих виборів.

Однак "веселощі" лише починаються, бо для того, щоб отримати владу в регіоні, потрібні політичні союзи. У випадку "Громадянської коаліції" вони можливі з "Третім шляхом" та "Лівицею".

Причому фактично нинішня коаліція не зуміла покращити свій сумарний результат, адже покращення позицій "ГК" та блоком "Третій шлях" (14,25%) було знівельоване слабким результатом "Лівих" (6,32%).

Натомість "ПіС" наразі може сподіватися на співпрацю хіба з антиукраїнською та популістичною партією "Конфедерація". На тлі падіння рейтингів "ПіС" "Конфедерація" покращила свій минулорічний результат – здобувши підтримку 7,23%.

А головне, ця партія вперше має шанс отримати широке представництво в місцевих органах влади.

І нарешті, ці вибори виявилися успішними для асоціації "Позапартійне місцеве самоврядування" – за них віддало голоси 3,01% виборців.

Столичний рекорд

Щодо виборів очільників міст, то попередні результати виглядають таким чином.

У більш ніж половині муніципалітетів Польщі результат виборів був зрозумілий ще до їхнього початку, тому що у 412 муніципалітетах було зареєстровано лише одного кандидата на посаду голови гміни, мера чи президента міста (наприклад, гміни Некля чи Костшин). Замість стандартних виборів там відбувся так званий "плебісцит підтримки".

В один тур обрали мера у Варшаві – Рафала Тшасковського (59,8%), у Гданську – Александру Дулькевич (62,3%, обидва – від "ГК") та у Катовіце – Марчина Крупу, висунутого виборчим комітетом виборців "Форум самоврядування та Марчина Крупи" (66,5%).

Яскрава перемога Тшасковського у Варшаві збільшує шанси на те, що він стане кандидатом від "Громадянської коаліції" на президентських виборах 2025 року.

Більш того, вже зараз він вважається фаворитом цих перегонів.

Натомість 21 квітня другий тур відбудеться у таких містах:

у Кракові, де за посаду мера боротимуться Александр Мішальський, "Громадянська коаліція" (39,4%), та Лукаш Гібала, виборчий комітет виборців "Краків для жителів" (28,4%);

у Вроцлаві, де зійдуться Яцек Сутрик, виборчий комітет виборців "Яцек Сутрик – "Лівиця" і самоурядовці" (38,9%), та Ізабела Боднар, "Третій шлях" (31,4%);

у Ряшеві, де триватиме боротьба між Конрадом Фійолкем, "Громадянська коаліція" (45,1%), та Яцеком Стройним, виборчий комітет виборців "Разом для Ряшева" (18,6%).

Шанс владнати суперечки з Україною?

Результати місцевих виборів не повинні вплинути на українсько-польські відносини у розрізі співпраці міст та регіонів.

Натомість потенційну загрозу становить подальше зростання впливу "Конфедерації", партії, яку голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на з’їзд Європейської народної партії у Бухаресті виділила як ту політичну силу, яка є загрозою для Європи та має мету розтоптати цінності Європи і знищити її.

Проте на місцевому рівні просувати ці наративи вкрай складно.

Польські громади і надалі продовжують допомагати українцям. Ба більше, сильна підтримка громадян України новою місцевою владою може стати ще одним сигналом для центральної влади, щоб якнайшвидше вирішити проблеми, які виникли між нашими державами.

Українці також чекали на закінчення виборчого процесу в Польщі, оскільки сподівалися, що після завершення місцевих виборів польська влада нарешті зможе зайнятися вирішенням конфліктів у відносинах з Україною. В першу чергу – зробити все можливе для відновлення безперешкодного перетину кордонів.

Однак не слід сподіватися на диво вже сьогодні чи завтра. Як показав час, вирішення питань, пов’язаних з експортом зерна та проблемами на кордоні, не стільки залежить від виборчих перегонів, скільки вимагає розробки взаємоприйнятних правил та умов співжиття для обох зацікавлених сторін.

А в ситуації, коли нинішні вибори не показали однозначного переможця, політичні сили навряд чи підуть на непопулярні кроки, які можуть посварити їх із чималою частиною електорату.

До речі, згідно з опитуванням Ipsos, понад 57% фермерів проголосували за "ПіС". На другому місці серед цієї групи знаходиться "Третій шлях" із результатом понад 15%.

За "Громадянську коаліцію" проголосувало 9,3% фермерів. Тож можна констатувати, що стратегія Дональда Туска знайти компроміс із фермерами (часто – ціною втрат для України) не принесла йому електоральних балів.

Однак навряд чи це приведе до зміни політики уряду Польщі, принаймні в найближчий перспективі.

Найбільше, на що ми можемо сподіватися – це те, що закінчення виборів може спонукати польську владу пришвидшити пошук компромісу з українською стороною.

Марта Лігус, аналітикиня Центру формування політики,

Максим Костецький, голова Центру формування політики, адвокат